Мій рахунок
Перехід на сайт Адміністратора "АЦПО"

Пенсійна система розвинених країн сформувалася на етапі, коли пенсіонери становили незначну частку населення. Така система діяла до другої половини 20 сторіччя і ґрунтувалася на принципі «солідарності поколінь». На Заході ця система називалася "Pay as You Go".

Криза солідарної системи настала в деяких країнах уже в 70-х роках. Причиною цього стало стрімке старіння населення, обумовлене збільшенням тривалості життя населення та низьким рівнем народжуваності. У результаті цього зменшилося співвідношення числа працюючих відносно кількості пенсіонерів. Відповідно, система перестала задовольняти адже зобов’язання держав перед пенсіонерами постійно збільшувалися, водночас зростали витрати на фінансування пенсійної системи. Розуміючи дану тенденцію і корінь проблеми, реформування пенсійних систем стало неминучим етапом для розвинених країн.

Одним із варіантів вирішення даної проблеми для більшості країн стало запровадження багаторівневої пенсійної системи, іншим – збільшення пенсійного віку. На сьогоднішній момент, у світі існують різні моделі пенсійних систем, проте майже всі вони ґрунтуються на трьох основних стратегіях: солідарній, накопичувальній і змішаній.

Класифікувати всі пенсійні системи країн світу складно, оскільки кожна з них має свою особливість, притаманну тій, чи іншій країні. Однак, якщо виділити основні джерела формування, то пенсійні системи (принаймні, пенсійні системи розвинених країн) мають чітку 3-х рівневу побудову.

pens1

Джерело: Pensions at a Glance: [Електр. ресурс]. – Режим доступу: https://www.oecd-library.org/finance-and-investment/oecd-pensions-at-a-glance_1999136

Перший рівень існує для того, щоб забезпечити мінімальний рівень життя пенсіонерів та соціально незахищених груп населення. Другий рівень, що безпосередньо залежить від рівня заробітку, створений для забезпечення цільового рівня життя на пенсії та розраховується як коефіцієнт заміщення доходу, отримуваного протягом робочого періоду. Третій рівень – це пенсійне забезпечення, що ґрунтується виключно на добровільних умовах участі і є додатковим джерелом пенсії. Розглянемо найбільші національні пенсійні ринки, загальний обсяг активів яких перевищує 36 трлн. дол. США та становить близько 62 % ВВП відповідних національних економік.

Країна Активи (млрд дол.) % ВВП
США 22 480 121,10
Великобританія 2 868 108,20
Японія 2 808 59,40
Австралія 1 583 126,00
Канада 1 575 102,80
Нідерланди 1 296 168,30
Швейцарія 817 123,30
Південна Корея 575 40,90
Німеччина 415 11,90
Бразилія 251 14,20

Джерело: Global Pension Assets Study 2017 // Willis Towers Watson: [Електр. ресурс]. – Режим доступу: https://www.willistowerswatson.com/en/insights/2017/01/global-pensions-asset-study-2017

Як бачимо, США є найбільшим ринком за показником вартості пенсійних активів. За США, зі значним відставанням, слідують Великобританія і Японія. Разом ці три країни охоплюють майже 77,3 % усіх світових пенсійних активів.

США. Система пенсійного забезпечення США хоч і не ідеальна, але вважається однією з найдосконаліших у світі. Пенсійна система США складається з трьох рівнів пенсійного забезпечення: державне, яке гарантоване урядом (солідарне); приватне корпоративне, фінансування якого забезпечує роботодавець (державне чи приватне); приватне індивідуальне, шляхом відкриття працівником особистих пенсійних рахунків (individual retirement account) у банках, пайових фондах, страхових компаніях.

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

Державна схема має два рівні: базова пенсія з фіксованою ставкою та додаткові дохідні пенсії (an earnings-related additional pension), які доповнюються великим добровільним приватним пенсійним сектором. Державна схема в даний час реформується в базову пенсію з фіксованою ставкою.

Повна базова державна пенсія для однієї особи в 2014/2015 році складала 113.10 GBP на тиждень. На додаток до основної державної пенсії особа може отримати додаткові доходи до пенсії у розмірі від 1 до 200 фунтів на тиждень, в залежності від трудової історії.

Трудове приватне пенсійне забезпечення. В жовтні 2012 року уряд Великобританії запустив трудову схему пенсійного забезпечення. Після завершення в лютому 2018 року, всі роботодавці зобов’язані реєструвати всіх кваліфікованих робітників (віком від 22 років до державного пенсійного віку (65 р.), що отримали більше 10 000 GBP в 2014/2015 р.). Мінімальний внесок – 8%.

ЯПОНІЯ

Державна пенсійна система має два рівні: базова з фіксованою ставкою схема та професійні пенсійні схеми. На отримання щомісячної базової пенсії мають право всі японці, які досягли певного віку. Розмір виплат фіксований і переглядається. Пенсійний вік в Японії – 65 років (для осіб обох статей). 50% базової ставки фінансується державою, ще половина надходить з фонду накопичень, сформованого з відрахувань працевлаштованого населення, джерело залежить від категорії, до якої належить пенсіонер. Таких категорій є три:

  • приватні підприємці та їхні дружини, що знаходяться на утриманні;
  • співробітники приватних корпорацій і працівники підприємств державного сектора економіки;
  • подружжя працівників, що відносяться до другої групи.

Особи з першої категорії підпадають під програму державного страхування і відраховують фіксовані внески. Для японців, які працюють на приватні установи, передбачені корпоративні пенсійні програми. Для співробітників державних компаній діють пенсійні програми окремих асоціацій взаємодопомоги. Наймані працівники та компанії-роботодавці сплачують податок на дохід (в розмірі заробітної плати) в рівних пропорціях. Особи, що знаходяться в третій групі, звільнені від внесків.

Базова пенсія японців становить в середньому 73% від щомісячних фінансових надходжень пенсіонера. Розмір доплати до базової ставки залежить від рівня доходів громадянина в період трудової діяльності. Виплати додаткових сум забезпечуються асоціацією взаємодопомоги або корпоративним фондом пенсійного страхування. На цю частину пенсіону можуть претендувати тільки особи, що відносяться до другої групи - наймані співробітники або державні службовці.

В Японії існує також можливість індивідуального накопичення. Численні приватні пенсійні фонди дозволяють громадянам Японії формувати власний фінансовий актив. Вибір страхової компанії або банківської установи проводиться на власний розсуд. Виплати до фонду вносяться індивідуально в довільному розмірі і не звільняють від обов'язку брати участь у загальнодержавних та корпоративних програмах страхування.

Загалом, практика запровадження обов’язкових накопичувальних пенсійних систем в різних країнах демонструє позитивні зміни. Адже пенсійні активи накопичувальної системи є не тільки головним джерелом достойної пенсії та забезпеченої старості громадян країн, які провели пенсійні реформи, а й потужним внутрішнім інвестиційним ресурсом, ключовим джерелом національних інвестицій та тією «фінансовою подушкою», що тримає економіку у кризовий час.  

З`явилось питання?

Invalid Input
Invalid Input